Биография "Sha Na Na"
<< Вернуться к списку всех песен "Sha Na Na"
Sha Na Na — американський гурт. Утворений 1968 року студентами колумбійського університету: Скоттом Пауеллом (Scott Powell) — вокал; Джонні Контардо (Johnny Contardo) — вокал: Фредеріком Гріном (Frederick Greene) — вокал; Доном Йорком (Don York) — вокал; Річардом Джоффом (Richard Joffe) — вокал; Крісом Доналдом (Chris Donald) — гітара; Елліотом Кеном (Elliot Cann) — гітара; Хенрі Гроссом (Henry Gross) — гітара; Скоттом Саймоном (Scott Symon) — фортепіано; Джоном Бауманом (John Bauman) — фортепіано; Брюсом Кларком (Bruce Clarke) — бас; Джоко Марселліно (Jocko Marcellino) — ударні та Ленні Бейкером (Lennie Baker) — саксофон.
З’явившись на музичній сцені наприкінці 1960-х років, цей гурт одним з перших зробив поворот до класичного рок-н-ролу, запропонувавши ностальгійний репертуар 1950-х років з часткою іронії та гумору. Стилізований під минулу епоху взяли собі учасники гурту й сценічний імідж, одягнувшись у блискучі смокінги та брюки-дудочки, зробили набріолінені зачіски. Єдиним професійним музикантом у цьому складі був Ленні Бейкер, який наприкінці 1950-х років виступав разом з Danny & The Juniors. Міжнародну популярність Sha Na Na приніс дещо випадковий виступ 1969 року на славетному фестивалі «Woodstock», який зафіксували однойменний фільм та альбом. Менше пощастило студійним записам групи, які виявились позбавленими неповторної атмосфери живих виступів та спонтанності рок-н-рольної розваги. Лише твір «Bounce In Your Buggy», що походив з альбому «The Night is Still Young» виявився значною студійною вдачею групи (не враховуючи сольного сінглу Гросса 1976 року «Shannon»).
Однак естрадні видовища групи оцінило багато зірок року. Наприклад, під час музичного пікніка, який Sha Na Na влаштували 1971 року, роль конферансьє виконував Кейт Мун, а наступного року Джон Леннон запросив групу відкрити благодійний концерт «One — For — One», проте спонтанні сольні концерти Sha Na Na з часом переросли у банальні виступи, а студентська дружба поступилась місцем сваркам та стресам. 1973 року склад групи скоротився до десяти учасників, а повним занепадом кар’єри Sha Na Na виявилась смерть 1974 року Кріса Доналда внаслідок вживання наркотиків.
Незважаючи на невдале завершення своєї кар’єри, Sha Na Na довели всім, що класичний рок-н-рол не старіє, побічно відкривши шлях таким виконавцям, як Shakin’ Stevens та групам Darts і The Stray Cats.
Дискографія
1969: Rock & Roll Is Here To Stay
1971: Sha Na Na
1972: The Night Is Still Young
1973: The Golden Age Of Rock & Roll
1973: From The Streets Of New York
1974: Hot Sox
1975: Sha Na Now
1976: The Best Of Sha Na Na
1977: Rock & Roll Revival
1977: Sha Na Na Is Here To Stay
1978: Grease (soundtrack)
1981: Remember Then 1981:Sh-Boom
1987: Rockin’& A Rollin’
1989: 20 Greatest Hits
1994: Best Of Sha Na Na
1997: Halloween Oldies Party
1997: Greatest Hits
1997: Whole Lotta Sha Na Na.
Henry Gross
1969: Henry Gross
1974: Plug Me Into Something
1974: Henry Gross
1976: Release
1978: Love Is The Stuff
1987: I Keep On Rockin’
1989: She’s My Baby
1996: Nothing But Dreams
1996: The One More Tomorrow — The Best Of Henry Gross.
З’явившись на музичній сцені наприкінці 1960-х років, цей гурт одним з перших зробив поворот до класичного рок-н-ролу, запропонувавши ностальгійний репертуар 1950-х років з часткою іронії та гумору. Стилізований під минулу епоху взяли собі учасники гурту й сценічний імідж, одягнувшись у блискучі смокінги та брюки-дудочки, зробили набріолінені зачіски. Єдиним професійним музикантом у цьому складі був Ленні Бейкер, який наприкінці 1950-х років виступав разом з Danny & The Juniors. Міжнародну популярність Sha Na Na приніс дещо випадковий виступ 1969 року на славетному фестивалі «Woodstock», який зафіксували однойменний фільм та альбом. Менше пощастило студійним записам групи, які виявились позбавленими неповторної атмосфери живих виступів та спонтанності рок-н-рольної розваги. Лише твір «Bounce In Your Buggy», що походив з альбому «The Night is Still Young» виявився значною студійною вдачею групи (не враховуючи сольного сінглу Гросса 1976 року «Shannon»).
Однак естрадні видовища групи оцінило багато зірок року. Наприклад, під час музичного пікніка, який Sha Na Na влаштували 1971 року, роль конферансьє виконував Кейт Мун, а наступного року Джон Леннон запросив групу відкрити благодійний концерт «One — For — One», проте спонтанні сольні концерти Sha Na Na з часом переросли у банальні виступи, а студентська дружба поступилась місцем сваркам та стресам. 1973 року склад групи скоротився до десяти учасників, а повним занепадом кар’єри Sha Na Na виявилась смерть 1974 року Кріса Доналда внаслідок вживання наркотиків.
Незважаючи на невдале завершення своєї кар’єри, Sha Na Na довели всім, що класичний рок-н-рол не старіє, побічно відкривши шлях таким виконавцям, як Shakin’ Stevens та групам Darts і The Stray Cats.
Дискографія
1969: Rock & Roll Is Here To Stay
1971: Sha Na Na
1972: The Night Is Still Young
1973: The Golden Age Of Rock & Roll
1973: From The Streets Of New York
1974: Hot Sox
1975: Sha Na Now
1976: The Best Of Sha Na Na
1977: Rock & Roll Revival
1977: Sha Na Na Is Here To Stay
1978: Grease (soundtrack)
1981: Remember Then 1981:Sh-Boom
1987: Rockin’& A Rollin’
1989: 20 Greatest Hits
1994: Best Of Sha Na Na
1997: Halloween Oldies Party
1997: Greatest Hits
1997: Whole Lotta Sha Na Na.
Henry Gross
1969: Henry Gross
1974: Plug Me Into Something
1974: Henry Gross
1976: Release
1978: Love Is The Stuff
1987: I Keep On Rockin’
1989: She’s My Baby
1996: Nothing But Dreams
1996: The One More Tomorrow — The Best Of Henry Gross.